ЧОМУ ЗАХІД НЕ ПОСПІШАЄ НАЗИВАТИ ДНР І ЛНР ТЕРОРИСТИЧНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

 Про необхідність визнання ЛНР і ДНР терористичними організаціями в Україні говорять давно. Ще в травні минулого року ГПУ «присвоїла» цим організаціям статус терористичних.
Катастрофа Боїнга -777 дала змогу вперше на міжнародному рівні заговорити про включення самопроголошених республік Донбасу до списків терористичних організацій.  Та на Заході вирішили не робити поспішних кроків. Мотивували це тим, що, мовляв, потрібно  дочекатись результатів розслідування. Офіційному Києву також забракло політичної волі. В умовах літньої наступальної операції, коли українська армія щоденно тіснила сепаратистів, цьому питанню не надавали особливого значення.

 

Однак, після того як наприкінці серпня ситуація на фронті для української сторони значно погіршилась, довелося повернутись на політичні шляхи врегулювання кризи. Одним із результатів Мінських домовленостей став суперечливий  ЗУ “Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей”. Поміж іншого, він передбачає закриття  кримінальних проваджень по багатьом злочинам членів ДНР і ЛНР,  які були здійснені на момент прийняття Закону.
Але результати переговорів не вдовольнили жодну зі сторін і спроби налагодити мирний процес зайшли у безвихідь. На Донбасі знову поновилися активні бойові дії, які з кожним днем стають усе запеклішими. З новою активністю запрацював російський «воєнторг» і  виникла загроза повномасштабної війни.  Одночасно актуалізувалося питання визнання самопроголошених республік терористичними організаціями, яке  до цього відкладали в довгий ящик.
14 січня парламент звернувся до країн ЄС, Європарламенту, ПАРЄ, США, Канади, Австралії та Японії з проханням визнати ДНР  і  ЛНР терористичними організаціями.  Формальний привід – події на блокпосту неподалік міста Волновахи, коли в результаті обстрілу бойовиків загинуло 13 мирних жителів.
Експертна думка
Відповіддю Європарламенту стала резолюція, в якій він обмежився формулюванням про «застосування терористичних методів діяльності».  Хоча  війна, розв’язана Кремлем проти України почалося майже рік тому, Європейський Союз усе ще не хоче  поглиблювати конфронтацію з Росією.
На думку Експерта Інституту міжнародних відносин (Польща)  Анжея Шептицького, для цього є щонайменше  три причини: «По-перше, це важливість співпраці з Росією не тільки в економічному (наприклад, енергетична  безпека ЄС), але і на стратегічному рівні (Ісламська Держава). По-друге, розбіжності між державами-членами ЄС у питанні того, наскільки велику загрозу становить нині Росія для самої Європи. По-третє,  відповідальність за мир і стабільність в регіоні, яка лежить на  ЄС,  стримує європейську бюрократію від різких геополітичних кроків  і  більш активного втручання в протистояння Вашингтону і Москви».
Якщо ж ЄС офіційно визнає ДНР і ЛНР терористичними організаціями, Росії загрожує статус «держави-спонсора тероризму».  « Але  Захід  зовсім не зацікавлений в тому, аби ставити таку велику ядерну державу як Росія в один ряд із  Кубою, Суданом, Іраном та Сирією», – резюмує пан Шептицький.
Аналогічну точку зору у своєму коментарі для ЦДАКРу  висловив і старший аналітик Центру досліджень Східної Європи Маріуш Лаурінавічюс (Литва): «Проблема полягає в тому, що у політичній площині це питання вирішити вкрай важко, бо це означало би, що і Росію треба оголосити державою-спонсором тероризму. Поки ні Євросоюз, ані США до цього не готові».
Єдина країна ЄС, яка закликала визнати бойовиків на сході України терористами – Литва. «Була резолюція сейму Литви, яка наголошувала на необхідності визнати їх (ЛНР і ДНР – авт.) терористичними організаціями. Але в ЄС система така, що одна або дві країни, навіть якщо це великі країни, нічого вирішити не можуть. Потрібна згода усіх членів об’єднання»  – відзначає експерт.
«Треба називати речі своїми іменами – на Сході України іде війна між Росією та Україною. А на полі бою, яким став увесь Донбас,  здійснюються терористичні акти, жертвами яких вже стали сотні мирних жителів. Діяльність ДНР і ЛНР має всі ознаки терористичних організацій, тож ЄС таки слід було б визнати їх такими», – резюмує Маріуш Лаурінавічюс.
Більш стриманий в оцінці перспективи надання Об’єднаною Європою квазідержавам українських  сепаратистів статусу терористичних радник міністра оборони Польщі Януш Онишкєвіч.  Коментуючи обстріл бойовиками  автобусу під Волновахою, він нагадує, що загибель цивільних інколи може бути наслідком помилки тих, хто здійснює  обстріл, а не   цілеспрямованим актом терору. «Подібні трагічні випадки за участі цивільного населення часто  трапляються в сучасних війнах. Тому міжнародне визнання  цієї жахливої події як акту терору, може відкрити скриньку Пандори взаємних звинувачень сторін конфлікту у сповідуванні подвійних стандартів», –  зазначив Януш Онишкєвіч.
Донецький ХАМАС
Втім, на практиці ми є свідками  саме такої політики подвійних стандартів. Наприклад, нещодавно Рада ЄС прийняла рішення оскаржити рішення Суду загальної юрисдикції ЄС про виключення ХАМАС зі списку терористичних організацій. Не секрет, що фінансову і дипломатичну підтримку палестинському ісламістському рухові, який у США, Ізраїлі, Японії та деяких інших країнах визнаний терористичною організацією, активно надають Катар і Туреччина.  Однак при цьому ніхто у світі й не звинувачує керівництво цих країн у сприянні тероризму. Особливо тепер, коли  обидві є важливими учасниками міжнародної коаліції проти Ісламської держави.
Але цікаве в цій історії інше. Відомо, що третьою стороною підтримки ХАМАСу є Росія, яка активно використовує палестинське питання в своїх геополітичних цілях. До анексії Криму, Вашингтон і його союзники на Близькому Сході спостерігали за активністю Кремля в цьому регіоні крізь пальці.  На Заході воліли не помічати навіть того, про що говорили експерти, а саме постачання Росією зброї палестинським бойовикам. Одним із останніх доказів озброєння Москвою ХАМАСу стала знахідка Ізраїльської армії під час серпневої антитерористичної операції – новітні ракети «Корнет» виробництва воєнного заводу в Тулі.
Постачання зброї палестинським бойовикам – лише один епізод із цілої низки порушень Росією норм міжнародного права, який не можна порівняти з масштабами агресії в Грузії та Україні. Однак потурання Заходу вселили в російського президента упевненість, що перенісши досвід палестино-ізраїльського конфлікту на Донбас, він досягне бажаних цілей  в Україні.
Сепаратисти ДНР і ЛНР сповідують немало практик терористичних організацій, в тому числі й ХАМАСу. В першу чергу, це використання мирного населення в якості живого щита,  факти залякування, викрадення, катування людей.  Відмінною є лише ідеологічна матриця. Замість ісламізму – радикальне православ’я. Замість «священної війни з невірними»  – концепція російського світу.
Захід не робить поспішних кроків
Широка інформаційна кампанія української влади з метою заохотити ЄС визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями  співпала у часі з проведенням контр-терористичних заходів у Франції та Бельгії після відомих трагічних подій в Парижі та його околицях. Але європейські уряди не стали ще більше нагнітати ситуацію і ставити знак рівності між ісламістською загрозою та сепаратистами на сході України. В умовах, коли західноєвропейські країни піднімають рівень терористичної загрози,  подібні ініціативи Києва в Брюсселі не знаходять розуміння. Незважаючи на випадок зі збитим Боїнгом, там не розглядають ЛНР і ДНР як реальну загрозу безпеці власним громадянам ЄС.
Більш  рішучої позиції дотримуються США. 6 січня 2015 року в Конгресі був зареєстрований законопроект в якому пропонується прийняти «Акт про визнання бойовиків ДНР і ЛНР терористичними організаціями». З огляду на те, що більшість в обох палатах Конгресу належить республіканцям, голосів такій ініціативі не бракуватиме. Однак згідно з американським законодавством процедура визнання організації терористичною значно складніша. Спершу Бюро із боротьби з тероризмом Держдепу США збирає необхідну інформацію, потім матеріали розслідування надаються Державному секретарю. Останній  разом із Генеральним прокурором ухвалює відповідне рішення, а Конгрес може лише його переглянути  протягом одного тижня.
Та  у Держдепі США не поспішають запускати цей процес. За словами прес-секретаря відомства, ДНР і ЛНР – лише «дуже небезпечні збройні сепаратисти». Незважаючи на жорстку позицію  стосовно Москви, Вашингтон продовжує шукати спільні точки дотику  у питаннях боротьби з ісламським тероризмом.
Втім, цілком ймовірно, що атака на Маріуполь та наступ російсько-терористичних груп на інших ділянках фронту розвіє конформістські настрої  Білого дому і  відповідне рішення стосовно ДНР і ЛНР  таки буде прийняте в пакеті з новими санкціями проти Росії.
Можна також згадати про практику визнання терористичних організацій на рівні ООН. Для цього потрібна згода всіх членів Ради безпеки ООН. Звісно, Росія заблокує таке рішення, тому така можливість наразі відсутня.
Загалом, у США та ЄС чудово розуміють – гордіїв вузол української кризи знаходиться в Москві. Саме на Росії, а не її маріонетках Захід і надалі концентруватиме тиск санкцій і дипломатії.
Чому Україні потрібно визнати ЛНР і ДНР терористичними організаціями?
З огляду на мляву реакцію західних союзників, може скластися враження, що такі ініціативи Києва позбавлені практичного сенсу. Справді, факт визнання Заходом ДНР і ЛНР терористами навряд чи зупинить російську агресію і не переконає НАТО надати летальне озброєння Україні.
Однак, створюючи дискурс боротьби з тероризмом в образі ДНР і ЛНР, Україна виконує ряд важливих завдань.
По-перше, «прив’язка» сепаратистів Донбасу  до тероризму у повідомленнях іноземних ЗМІ – це вже важливий крок до перемоги в інформаційній війні з Росією.
По-друге, це створить необхідну базу для майбутніх процесів у Міжнародному трибуналі проти лідерів сепаратистів, а можливо і їхніх кремлівських кураторів.
По-третє, таке рішення буде черговим нагадуванням союзникам на Заході, що в умовах глобального світу не існує локальних воєн, а відтак потрібно діяти більш рішуче.
Втім, чутливість даного питання для європейців і американців обумовлюється не лише острахом перед різкою реакцією Кремля чи загальним контекстом теми боротьби з тероризмом. На іншу сторону медалі вказав  голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські.  Він  зазначив, що процес міжнародного визнання ЄС ДНР і ЛНР терористичними організаціями має розпочати сама Україна: «…це питання також повинно бути поставлене в рамки загального міжнародного права і системи. Саме тому необхідно в першу чергу вжити відповідних кроків українською стороною на офіційному рівні, а вже потім воно може бути виведене на міжнародну арену».
Без належної уваги досі залишалось і відповідне законодавство. Так, ні в Законі України «Про боротьбу з тероризмом», ні в статті 258-3 Кримінального кодексу України (щодо притягнення до відповідальності за створення терористичної групи чи терористичної організації) не прописано порядок визнання організації терористичною.
27 січня   парламент прийняв у першому читанні  проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих  актів щодо визнання організацій терористичними». Згідно з ним,  визнавати організації терористичними має Вищий адміністративний суд України. В той же час, законопроект містить норму, згідно з якою,  «…якщо терористична діяльність організації призвела до виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України, така організація може бути визнана терористичною рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ)». Таким чином, РНБОУ може приймати рішення, які цим самим законопроектом передаються  в компетенцію судової гілки влади. У світі існує багато різних процедур визнання терористичних структур, одначе в жодній з них не передбачено підміну функцій одного органу державної влади іншим. Тому доцільніше прописати в законі лише окремі ситуації, за яких  РНБОУ могла би визначати організацію терористичною (наприклад, за умови введення надзвичайного чи воєнного стану).
Схоже, що закон таки буде ухвалено і в другому читанні, але з істотними змінами.  Поправки передбачатимуть, що  рішення РНБОУ виноситиметься на розгляд Верховної Ради, а, суд визначатиме лише належність певного громадянина до організації, визнаної терористичною.
Важливо пам’ятати, що в умовах гібридної війни успіх можуть забезпечити лише нестандартні стратегії. Навіть те, що сьогодні видається незначним в масштабах війни, завтра може принести перемогу. Саме тому Україні не слід відмовлятися від ідеї визнання  ДНР і ЛНР терористичними організаціями.  Однак, спершу  це потрібно зробити на національному рівні, а вже потім звертатися до світової спільноти.

Володимир СОЛОВ’ЯН
Експерт ЦДАКР з питань зовнішньої політики

via http://www.defense-ua.com

You may also like...

0 thoughts on “ЧОМУ ЗАХІД НЕ ПОСПІШАЄ НАЗИВАТИ ДНР І ЛНР ТЕРОРИСТИЧНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *