14 жовтня: Покрова, День козацтва і захисника України

00003_0[1]

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. Наші предки вірили, що Діва Марія охороняє мужніх воїнів, оберігає їх від ворожих куль і шабель, а також дарує мудрість у прийнятті складних рішень. Не випадково саме на Покров козаки обирали своїх командирів.

Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Унікальність історії нашого народу полягає в тому, що в козаччині виявлявся потяг до волі наших предків. І сьогодні багато хто з нас має козацькі прізвища, що ніби доводить причетність кожного до нашої історії.

Регулярні напади на українські землі кримських татар й турків, примушували українців боронити території. Якби наші предки не вигадали якогось дієвого способу оборони, цілком ймовірно. що український народ стерли б з лиця землі. Тож такою силою й стали козаки, які захищали не лише Україну, а й Польщу, Молдову, Угорщину й Австрію від загарбників. Козацтво ширилося й розросталося, а постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій дуже загартувала й без того міцних воїнів.

Варто відзначити, що в давнину цього дня чекали не лише козаки. Дівчата і парубки вірили, що саме на Покров найкраще створювати сім’ю. Люди зрілі раділи, так як до цього часу нарешті завершувалися всі важкі роботи в полі, а значить, можна було відпочити від трудів праведних. До 14 жовтня прагнули закінчити будівництво будинків і справити веселе новосілля. Чекали свята і зовсім літні члени сім’ї, щоб побачити, як онуки «стали на рушничок щастя», благословити їх іконою Богородиці і заспівати на весіллі величальні пісні.

«У того, хто на Покров одягне сироту, діти та онуки в сорочці народяться»

Наші предки знали: яким би теплим і тривалим не було літо, з Покрови починається зима: «Прийшла Покрова – всохла дiброва». До цього часу закінчували польові роботи, з пасовищ приганяли худобу і приступали до активної підготовки своїх будинків до холодів. Напередодні господині мазали і білили хати, утеплювали вікна та двері. Щоб тепло трималося в будинку всю зиму, вночі напередодні Покрови жінка вставала і розтоплювала піч, примовляючи: «Прийшов Покров – не нагрієш хату без дров!»

Більше того, свято було найкращим днем, щоб закінчити будівництво та справити новосілля – «всегда под покровом будешь». Звісно, в будинок в’їжджали не просто так, а дотримуючись стародавньої традиції: увечері напередодні переїзду в хату пускали півня. Наші предки вірили, що птах прийме на себе всі нещастя і неприємності, які могли б впасти на сім’ю в новому житлі. Цей звичай зберігся й донині в західних областях України, але зазнав деяких змін. Зараз перед новосіллям в квартирі або будинку на ніч залишають у холодильнику тушку курки. До речі, у старовину, навіть якщо міняти хату не збиралися, на Покров до порога будинку прибивали нову підкову: «щоб той, хто поночi конi сiдлаті любить, у хату не пхався» (ім’я нечистого намагалися не згадувати навіть у приказках).

You may also like...

0 thoughts on “14 жовтня: Покрова, День козацтва і захисника України”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *