НАРАДА З ПИТАНЬ ЗАКОРДОННОГО УКРАЇНСТВА ПІД ГОЛОВУВАННЯМ ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР МІНІСТРА УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРА СИЧА

IMG_3644[1]

29 травня 2014.  в Клубі Кабінету Міністрів України  відбулася зустріч представників українських громад  за кордоном, ініційована Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради  Михайлом Ратушним, з віце-прем’єр-міністром України Олександром Сичем.
Це вперше  на такому високому державному рівні розглядалися проблеми закордонного українства  у присутності як представників українських громад, так і  відповідних міністерств. Як відомо, нині в Україні немає центрального органу, який займався б питаннями закордонного українства,  тому у їх вирішенні  задіяні міністерство закордонних, справ, міністерство культури, міністерство освіти і науки та міністерство соціальної політики України.
Привітавши присутніх, Олександр Сич у вступному слові  висловив удячність  світовому українству за ту велику підтримку, яку воно надало Євромайдану і тепер, коли Україна опинилася  об’єктом агресії з боку Росії, яка анексувала Крим і тепер проводить  терористичні акції на Сході України. Він запевнив, що нинішня українська влада хоче  змінити ставлення до закордонного українства  і надати йому повну державну підтримку, як того і вимагає Конституція.
Загалом зустріч тривала протягом трьох годин і перетворилася на справжню конференцію, де кожне питання порядку денного намагалися розглянути  як з боку представників громадськості, так і з державного боку. З особливою увагою  присутні заслухали першого доповідача – заступника Міністра закордонних справ Данила Лубківського. Він, зокрема, зупинився на  практиці реалізації Державної програми співпраці із закордонними українцями, зауваживши, що, на жаль, попередня влада не була зацікавлена у зміцненні контактів зі світовим українством, тому фінансування  цієї програми, і так не дуже велике, щороку зменшувалося, не було охоплено багато питань, які турбують наших земляків з огляду на відсутність відповідних кадрів у структурі міністерства. Особливо потерпали українці від того, що вони навіть на останніх президентських виборах не змогли скористатися своїм виборчим правом в повному обсязі з огляду на  обмежену кількість виборчих дільниць на Закордонному виборчому окрузі. Д. Лубківський, зокрема, повідомив, що нині міністерство розширює свою співпрацю зі світовим українством, створивши  у своїй структурі новий підрозділ. Є сподівання на те, що буде запроваджена можливість  дистанційного голосування на виборах, що повністю розв’яже проблему  доступу до виборчих дільниць.
Заступник міністра культури України Олександр Журавчак зупинився на проблемах збереження ідентичності  в українській діаспорі, чому служать проекти, які здійснюються міністерством спільно з УВКР, іншими громадськими організаціями. Він також запевнив присутніх, що попри зменшення фінансування попереднім Урядом  цих проектів майже вчетверо, міністерство  буде підтримувати ініціативи українських громад, і, зокрема, УВКР щодо забезпечення культурних прав українців за межами нашої держави.
Один із найвідоміших українців  у світі, суддя Федерального Суду США Богдан Футей,  який на теперішніх президентських виборах був керівником  Місії спостерігачів  від Світового Конгресу Українців, говорив про те, що на виборах були присутні 236 спостерігачів  з 22 країн світу, які, разом з іншими  представництвами, практично забезпечили прозорість виборчого процесу в Україні.  Він, зокрема, висловив побажання, щоб надалі така діяльність закордонних спостерігачів була краще скоординована.
Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний  висловив свою думку з усіх питань порядку денного, висловивши концептуальне бачення  державного ставлення до співпраці із закордонним українством. Зокрема, він наголосив на тому, що  пора серйозно поставитись до здійснення державної політики щодо закордонного українства, визначившись насамперед з її механізмами: чи це має бути окремий Центральний Орган, чи буде розвиватися діяльність на базі розширення функцій УВКР, яка, по суті, сьогодні є єдиною структурою, яка постійно займається усіма питаннями світового українства. Він зазначив, що на часі розробка  Державної програми співпраці із закордонним українством на 2015–20120 рр.,  Державної програми співпраці із українськими емігрантами, тощо.
Багато уваги було приділено питанням  інформаційної політики України  за кордоном. Присутні мали змогу  почути окремих представників українських ЗМІ діаспори. Зокрема, Степан Бандера висловив побажання, щоб українська влада ставилася до своїх журналістів, як до справжніх  вояків, бо вони, як показав Майдан, дуже часто  ризикують своїм життям і здоров’ям  заради того, щоб подати суспільству неупереджену, об’єктивну інформацію. Наталія Литвиненко – Орлова ознайомила присутніх з досвідом довголітньої роботи українського порталу «Кобза» в Росії. Директор департаменту інформаційної політики Богдан Червак та  голова Українського національного  інформаційного агентства «Укрінформ» говорили про нові методи організації  подачі інформації з України для закордонного слухача, які мають  забезпечити Україні перемогу в інформаційній боротьбі з Росією.
Але осбливий інтерес в присутніх викликав виступ представників інформаційного порталу діаспори з Чикаго VIDIAМарічки Папласкайте та Юліана Гайдая, котрі розповіли про досвід роботи своєї агенції в поширенні інформації про українську діаспору та серед наших співвітчизників. Вони запевнили, що при активнішій співпраці з інформаційними агенствами в Україні та за кордоном, VIDIAготова стати повноцінним інформаційним порталом української діаспори, про необхідність створення котрого так багато говориться.
Гострі питання  сучасного стану української трудової міграції та ролі українських дипломатичних представництв за кордоном  порушили Олесь Городецький, член Християнського Товариства українців в Італії та Оксана Киценюк- Ревага, Голова  товариства «Українці Греції». Йшлося, зокрема, про водійські права, про пенсійне забезпечення, про  можливості державної підтримки тих, хто повертається в Україну, про непомірні побори за отримання довідок у посольствах та консульствах тощо. На жаль, директор департаменту ринку праці та зайнятості  Міністерства соціальної  політики України  Наталя Зінкевич обмежилася у своєму виступі статистичним матеріалом, який учасникам наради відомий з першоджерел. Сподіваємося, що міністерство все ж відреагує на гострі питання, про які йшлося на цій нараді.
IMG_3655[2]
Питання шкільництва за кордоном  мають бути пріоритетними як для України, так і самої української діаспори, адже це– питання формування майбутнього і теперішнього  українського гуманітарного простору. На цьому зосередила увагу присутніх заступник Голови УВКР Ольга Кобець. Діти за кордоном, які відвідують українські школи, повинні бути впевнені, що їхнього повернення Україна чекає. Саме на це має бути спрямована діяльність Міністерства освіти і науки України  в цій ділянці. На жаль, відомство Табачника у минулі роки робило все для того, щоб створити штучні перепони українським дітям за кордоном, щоб вони не могли скористатися навіть визначеною законом нормою про квоти для закордонних українців. Більш, як два роки розробляються умови для проведення конкурсу  на кращого вчителя української мови за кордоном. Міжнародній українській школі не видавалися кошти на відрядження  для відвідання закордонних шкіл і проведення атестації учнів, що змушувало батьків, окрім плати за навчання дітей, оплачувати також  відрядження представників школи. Ми сподіваємося, що нове керівництво Міністерства освіти зможе по-справжньому вникнути в ці проблеми і  вирішити їх. Перший заступник міністра освіти і науки  України  Інна Совсун запевнила присутніх , що міністерство зможе більше уваги приділяти проблемам навчання  закордонних українців і здобуття ними вищої освіти.
У Росії проживає майже два мільйони офіційно зареєстрованих українців. На жаль, Росія  штучно формує на своїй території мононаціональну державу і не  забезпечує права національних меншин на збереження своєї національної ідентичності. Про це, зокрема, говорили Тарас Дудко, заступник Голови УВКР, голова Організації українців Росії та Валентин Пилипчук, член Президії УВКР, представник Українського Конгресу Росії. Про це свідчить хоча б той факт, що ОУР двічі  розпускалася владою, а  УКР влада ніяк  не хоче  офіційно зареєструвати. У складних відносинах, які склалися зараз між Україною і Росією, годі сподіватися на позитивне вирішення українських проблем у Росії. Однак українці Росії  борються за свої права, за права України.

Загалом нарада, проведена О. Сичем, засвідчила наявність чималого кола проблем у співпраці української влади із закордонним українством. Громадськість, УВКР сподіваються, що доручення, які будуть дані після її проведення,  забезпечать вищий рівень такого співробітництва, зможуть на ділі довести справжню зацікавленість  України  у забезпеченні прав українців за межами держави.
Під час наради за особливі заслуги перед світовим українством та Україною, голову місії спостерігачів, суддю Федерального Суду США, Богдана Футея, було нагороджено ювілейною медаллю УВКР “200-річчя з дня народження Тараса Шевченка”

Ольга Кобець

You may also like...

0 thoughts on “НАРАДА З ПИТАНЬ ЗАКОРДОННОГО УКРАЇНСТВА ПІД ГОЛОВУВАННЯМ ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР МІНІСТРА УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРА СИЧА”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *