Повторююсь, як і три роки назад – українці в Україні і поза її межами досі не зрозуміли, що Майдан був початком війни з засиллям Росії в Україні, російським фашистським імперіалізмом і шовінізмом. Ми ніколи не мирились з становищем колонії і стільки повстань проти імперіалізму Росії , що відбулися в Україні, не мала жодна з колоній Москви. Брехня про братство вже не переконує нікого,але люди і надалі, не зважаючи ні на що, продовжують мріяти, що чужинці будуть витіснені від влади еволюційним шляхом, хоч все говорить про зворотнє – вони не тільки не пішли з Януковичем, але і закріпились на своїх позиціях і продовжують гендерну війну у всіх галузях нашого життя. Я завжди вірила,що навіть одна людина може змінити хід історії і продовжую вірити в історичну місію українського народу. За нас не вирішать чужі, ми вирішимо, або програємо як американські індіанці,позбавлені влади на своїх територіях. Саме Майдан показав дієво, що народ, який довели до краю повстає, але щоб остаточно звільнитись від рабства, треба знести чужу машину влади і поставити на ключові позиції свої особистості. Після Революції Гідності цього не сталось, косметика, яку намагаються видати за реформи вже нікого не може переконати, що це – саме те, що треба. Народ втомився, але ще має силу. Від нас з Вами залежить чи зможуть старі людці, що роками сиділи при всіх владах і надалі сидіти. Саме ми можемо їх не вибрати і підробити мільйони підписів в бюлетенях для них стане проблемою. Навіть при старому виборчому законі українці повинні забрати владу в своїй країні, і за свободу якої поклали життя Герої Небесної Сотні
Революція Гідності як і перший Майдан Оранжевої революції принесла ті ж розчарування безсилості перед контрреволюцією, що продовжує закріплюватись, становлячи перепону у розвитку України на шляху демократії. Протестне мітингування не дієве. Ті, що вчора стояли в лавах підтримки Майдану в Києві або махнули рукою, або злякано вичікують. І якщо ще три роки тому ми дякували всім хто підтримав Україну в її намаганнях підписати імплементацію в європейський Союз, то сьогодні нам просто формальної підтримки мало, нам потрібні дії, яких від старих кадрів не дочекатись, і не тільки тому, що вони продажні, ні. Вони по суті не хочуть вчитись і набувати компетенції там, де ще вчора їх купляли. Три роки назад кожен з нас знав, що якщо не відстояти Свободу і гідність Батьківщини чужина може стати місцем постійного проживання з якого нам не буде куди повертатись на дуже довгий період. Ми хотіли порвати остаточно з Радянським Російським імперіалізмом, який вкарбувався в душу з життя до еміграції, зі спогадів родичів, адже більша частина еміграції Греції це ті ж нащадки Героїв,що поклали життя за свободу. Кожен з нас пам’ятав скількох втратив і це було чи не єдиним стимулом, щоб не повертатись в совковий диктат, де людина була лише безмовним суб’єктом визиску. Саме це нам нав’язували агенти Кремля, позбавляючи українців своєї мови,своїх політиків, своєї економіки, в особі злочинних Президентів. Так, Саме ми з вами винні в ті ситуації, що сталась. Як можна нарікати на те, що ти не виграв у лотерею, якщо ти навіть квитка для участі у ній не купив?
Українці тут, під впливом ворожих агентів, що поділяють і володарюють. Організувати організацію, що бореться не тільки на культурологічному тлі з совком, що роками нав’язувався радянською дипломатією, чи на політичному полі виборювати права закріплені в Конституції України, які ніколи не виконувались, ані дипломатичними службами, ані українськими урядами, це пів справи. Як втриматись на плаву в організованій ворогами травлі, коли люди, яких ти не підозрівав у слабкостях стають на шлях зради? Сьогодні ми більш тверезо підходимо і до компетенцій кадрових змін, і, не зважаючи на біль втрат цвіту української нації, яких відстрілюють агенти Москви, продовжуємо боротьбу. Досі ніхто не поніс жодного покарання за розстріл агентами Кремля беззбройних повстанців на Мадані, це і є той дзвін, що б’є по нас, бо їх, вірних Батьківщині громадян з кожним днем стає все менше. Коли брехливо занижують цифри втрат і кажуть, що це не 10 мільйонів, що ми втратили в Голодомор 1920-22 та 1932-33 року, скажу-Європа мовчала і мовчить саме тому, що совкові кадри продовжують очолювати українську дипломатію і плазують у свої ницості на старих основах русифікації і нівелювання, не розуміючи, що саме зараз є момент забрати назад все, чого було несправедливо позбавлено українців. Сполучені Штати поважають саме тому, що ця країна бореться за життя кожного громадянина так, що втрата ним життя стає національною втратою. Україна нагадує поле битви, де кожен намагається вкрасти з тіла пораненого дорогі обладунки. Після розстрілу Майдану, коли Росія вторглася в Україну і окупувала частину її територій, на фронтах війни ворог продовжує через недбале командування відстрілювати найкращих дітей України. Волонтери і досі збирають на війну речову, та і грошову допомогу, а в самій Україні гроші чиновниками різних рівнів розкрадаються. Щораз більше поглиблюється прірва недовіри до влади. Технології Кремля продовжують розвивати знищувальну політику ПР і їх прихвостнів?Чому спрацьовують технології брехні?Чи можна прискорити нашу перемогу у війні чи війна надовго. Повторюється історія 1914-39 років коли Україну і Європу шматували нацистські потуги, а сильні світу сього спостерігали за театром подій, нічого не робили для порятунку світу. Тоді загинули мільйони. Історія України це – суцільне винищування і геноцид. На жаль прості люди і сьогодні живуть картинками, які їм нав’язуються Медіа. Це ще раз підтвердили вибори, які показали, що до влади в країні ціною дорогоцінних життів твоїх Україно дітей прийшли ті ж, які товклись біля корита десятками років. Народ між свободою і хлібом має вибрати не хліб. Жодне з очікувань народу не здійсниться, поки ми дозволятимемо їм наближатись і гребти з корита. Вони, перелицювавши образ Кремлівської політики, завуальовують проросійську політику косметичними псевдореформами. Закон про люстрацію не спрацював не тільки у Греції. Нічого тут у нас не змінилося на краще після Майдану і політика шароварщини превалює над національною. Замість впливати на парламент та телеканали країни перебування дипломатія гарцює на виставках, які відвідують десятки, а не мільйони, що могли б. Так було вчора, так є і сьогодні, і ті, що вчора гроші діаспори підкрадали у свої кишені і надалі нашими руками малюють картинку мітингувальників, але всіляко підтримують політику асиміляції, що чудово організована совками від держави. Така ситуація не може змінити проросійське бачення пересічного грека, який дивиться канали, які майже всі проплачені Росією. Так, Росія оплачує картинку, яку розповсюджують грецькі медіа. Безхребетність нашої дипломатії стосується не лише стратегічних царин. Це стосується і тарифів, що за останні десять років зростали двічі, хоч доходи українців через кризу зменшились на 25%, це ж стосується і якості та термінів виконання робіт, які досі не зробили українсько-грецьку торгівлю позитивною. На даний момент навіть одна з вимог Майдану – європейський напрям розвитку України не виконується. В реаліях життя нічого не змінилося, проукраїнська політика не ведеться, української державної школи немає,українська мова не викладається як іноземна і не пропагується, пенсійні договори не підписані, я вже не кажу за питання допомоги в легалізації українських громадян. Не зважаючи на негативи нам Україну треба змінювати. Сьогодні важко в це повірити, але вже завтра це стане реальністю. Гряде наступна хвиля очищення, вона не буде безболісною,але цього вимагає вся нація яка, як ніколи об’єдналася біля української ідеї державності і впевнено йде до нового суспільства Гідності і Свободи. Україна понад усе!Героям Слава!
Голова « Українці Греції» Оксана Киценюк – Ревага 19.02.2017 Афіни
Уроки Революції Гідності і пріоритети нагальних змін
